Відкриття фотовиставки, присвяченої елементам нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини

Рівно 5 років тому, 5 грудня 2013 року, Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО включив Петриківський розпис до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Нині в цьому списку 390 елементів з 99 країн світу, і лише один з них – наш петриківський розпис – представляє нашу державу.
А за три роки, 30 листопада 2016 року наш регіон отримав ще одну значну перемогу – до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони, в якому лише 50 елементів, комітет ЮНЕСКО включив «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Це був другий елемент НКС від України, визнаний ЮНЕСКО, і знову від Дніпропетровщини.

До дня першої культурної перемоги регіону в ЮНЕСКО обласною радою організовано фотовиставку «5 років нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини», яка відбулася у Музеї українського живопису.

Фотознімки, представлені в експозиції, демонструють стислу історію розвитку народного мистецтва в нашому регіоні. Зокрема, на фото представлено: колективи – носії елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини», молоді колективи та виконавці, що навчаються манері виконання пісень від носіїв елементу, процес проведення фольклорних експедицій, етнофестивалів, майстер-класів тощо.

Ще однією із знакових подій на виставці була презентація кавер-версії козацької пісні у сучасній обробці. Дуже яскраво й емоційно кавер представив його автор і виконавець – гурт «Вертеп».

Основою для створення каверу був аудіо-запис пісні “Їхав козак в гору за байрак” у виконанні народного фольклорного колективу «Знахідка», який діє на базі комунального закладу культури «Будинок культури «Родина» м. Жовті Води. Це козацька, похідна пісня, де елементи старовинної пісні поєднуються з її осучасненням  як на рівні темпо-ритму так і на вербальному.

 

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини” створений на основі фольклорних матеріалів записаних під час експедицій співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки Упорядники – Анастасія Любимова, Ольга Гусіна.

Експедиційні записи – Галина Пшенічкіна, Анастасія Любимова, Лев Рожанський, Рімантас Слюжинскас, Павло Єкімов. Вересень 2018 року.

Ансамбль „Богуславочка”

Ансамбль „Богуславочка”

Народний фольклорний ансамбль „Богуславочка” Богуславського сільського будинку культури Павлоградського району

Ансамбль „Богуславочка” створений у 1984 році, до складу якого входили жінки без музичної освіти, але з унікальним багатоголоссям. Адже характерною особливістю колективу є саме техніка співу на чотири-п’ять голосів. У 90-х роках вони працювали в агітбригаді, що їздила з виступами по сусідніх селах. У листопаді 2014 року колектив гурту становив 8 жінок. Основу складали 5 жінок віком                   78 – 83 років, які співали разом ще з часів своєї молодості. Протягом усіх років існування ансамблю його учасниці дотримуються правила – не йти на компроміс з тенденціями сучасної культури, щоб зберегти фольклор у первісному вигляді. У репертуарі „Богуславочки” козацькі протяжні, історичні, побутові, обрядові пісні, частівки, пісні колгоспної тематики та повоєнних років, пісні українських і російських композиторів ХХ століття, твори місцевих авторів села Богуслава.  З 1985 року – учасник районних, обласних, міжнародних фестивалів, концертів, конкурсів;у 1998, 2006 роках – дипломант обласних конкурсів-оглядів (м. Дніпро);з 2002 року – бере участь у фольклорних експедиціях київських дослідників фольклору; у 2005 році – учасник і дипломант Міжнародного фестивалю „Країна мрій” (м. Київ).

Гурт „Криниця”

Гурт „Криниця”

Народний фольклорно-етнографічний гурт „Криниця” м. Підгородне Дніпровського району

Художні керівники:

1992 – 1996 роки – В’ячеслав Фесюра;

1996 – 2000 роки – Олександр Терехов;

2000 – 2017 роки – Анатолій Напреєв;

з 2017 року – Катерина Карапиш, одна із солісток гурту.

Староста гурту – Раїса Полив’яна.

Фольклорно-етнографічний гурт „Криниця” існує з 1989 року: спочатку створився як ансамбль „Журавка”, пізніше виокремився в існуючий гурт, який віддав перевагу вивченню і популяризації народних козацьких пісень.

Співачки першого складу гурту – Марія Старишко, Раїса Полив’яна, Марія Заугольна, Марія Корнута, Валентина Колісник та інші – збирали фольклорне багатство по крихті, згадуючи пісні свого дитинства, які чули від мам та бабусь.  

У репертуарі „Криниці” – історичні, козацькі, побутові, чумацькі, стрілецькі, рекрутські, весільні пісні, що здавна співалися у місті Підгородному. Колектив самостійно відшукує маловідомі пісні серед старшого покоління, відроджує колядки, щедрівки та різні релігійні співанки, а також народні обряди і традиції рідного краю.

В репертуарі багато пісень, які зібрав історик, дослідник Д. Яворницький, а також власні авторські пісні (слова Марії Заугольної, музика Анатолія Напреєва). 

Участь у заходах:

1997 рік – ХV Фестиваль української культури у м. Перемишлі (Республіка Польща);

1998 рік – Дні української культури у м. Будапешті (Угорщина);

2012 рік – ХІХ Міжнародний фестиваль пісні і музики Подніпров’я Росії, Білорусі і України „Дніпровські голоси у Дубровно” (Республіка Білорусь). 

Дипломант, лауреат і учасник міжнародних фестивалів (м. Рівне, м. Луцьк, м. Івано-Франківськ, м. Тернопіль, с. Космач Івано-Франківської області).

 

Ансамбль „Першоцвіт”

Ансамбль „Першоцвіт”

Народний фольклорний ансамбль „Першоцвіт” Кочережківського народного дому Павлоградського району

Художній керівник: Володимир Кравченко 
 
Фольклорний ансамбль „Першоцвіт” виник у 1984 році.
Нині він працює на базі Вербківської об’єднаної територіальної громади.

У листопаді 2014 року, коли проводилася робота з підготовки Номінаційного досьє, в гурті було всього сім жінок. Основу складали три жінки віком понад 84 роки, які співали в колективі більше 30 років.

Учасниці гурту – справжні зберігачки фольклорної співочої спадщини села Кочережки. Їхні пісні записували під час фольклорних експедицій фахівці Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київської національної музичної академії імені П. Чайковського, Харківської академії культури.

Поруч з колективом працюють і вивчають пісні, манеру їх виконання колективи Кочережківського народного дому – народний вокальний ансамбль „Любава”, народне вокальне тріо „Лілея”, фольклорний гурт „Перевесло”.

 У репертуарі ансамблю близько 200 народних пісень, серед яких особливе місце займають козацькі. Їхня тематика різножанрова – побутові, ліричні, похідні, рекрутські. У пісенній скарбниці репертуару відтворено українські обряди за народними звичаями: „Меланка”, „Стрітення”, „Українське весілля”, „Обжинки”. „Першоцвіт” – учасник та дипломант всеукраїнських фестивалів, обласних і республіканських конкурсів

Новость-2

Новость-2

sdfgdfkg dfklgd fkj dfgkl dfg hkdlfg dklfg hjdfgj dfjg dfg dfklg dfkjlg dfjkgdjfgkldfjg dfkjg djfklglkjd fjg djfkgj kdfklg dkjflg jkdflg kljdfkjg dfkjg dfjkg kdjlfjgk dfkjg kdfkjlg dfjk djfkg kjdfgkjdfkjg dflkjdjfklgjkdlf gjkldf jgkdfjk gdfjkg jkdfgjk dfjk gdfjkgjdkf gjkdfkjgdfjkgdfjkgdjfkg jkdfkj dfjk gjdfk jkdfkjg dfjklg jkdlfkjgl dfjklg jdkflg jkldfjgk dfjkg djfklg jkdlfgj kdfkjg dfjg djfklg kjdlfgjk dfkjlg dfjklg dfjklg jdklf kjl

Новость-1

Новость-1

sdfgdfkg dfklgd fkj dfgkl dfg hkdlfg dklfg hjdfgj dfjg dfg dfklg dfkjlg dfjkgdjfgkldfjg dfkjg djfklglkjd fjg djfkgj kdfklg dkjflg jkdflg kljdfkjg dfkjg dfjkg kdjlfjgk dfkjg kdfkjlg dfjk djfkg kjdfgkjdfkjg dflkjdjfklgjkdlf gjkldf jgkdfjk gdfjkg jkdfgjk dfjk gdfjkgjdkf gjkdfkjgdfjkgdfjkgdjfkg jkdfkj dfjk gjdfk jkdfkjg dfjklg jkdlfkjgl dfjklg jdkflg jkldfjgk dfjkg djfklg jkdlfgj kdfkjg dfjg djfklg kjdlfgjk dfkjlg dfjklg dfjklg jdklf kjl

Фото

Фото

Portfolio caption

Стандартний Lorem Ipsum, використовуваний з XVI ст.

“Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Ut enim ad minim veniam, quis nostrud exercitation ullamco laboris nisi ut aliquip ex ea commodo consequat. Duis aute irure dolor in reprehenderit in voluptate velit esse cillum dolore eu fugiat nulla pariatur. Excepteur sint occaecat cupidatat non proident, sunt in culpa qui officia deserunt mollit anim id est laborum.”

Розділ 1.10.32 “de Finibus Bonorum et Malorum”, написаного Цицероном у 45 році до н.е.

“Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus error sit voluptatem accusantium doloremque laudantium, totam rem aperiam, eaque ipsa quae ab illo inventore veritatis et quasi architecto beatae vitae dicta sunt explicabo. Nemo enim ipsam voluptatem quia voluptas sit aspernatur aut odit aut fugit, sed quia consequuntur magni dolores eos qui ratione voluptatem sequi nesciunt. Neque porro quisquam est, qui dolorem ipsum quia dolor sit amet, consectetur, adipisci velit, sed quia non numquam eius modi tempora incidunt ut labore et dolore magnam aliquam quaerat voluptatem. Ut enim ad minima veniam, quis nostrum exercitationem ullam corporis suscipit laboriosam, nisi ut aliquid ex ea commodi consequatur? Quis autem vel eum iure reprehenderit qui in ea voluptate velit esse quam nihil molestiae consequatur, vel illum qui dolorem eum fugiat quo voluptas nulla pariatur?”