Фольклорний ансамбль “Богуславочка” /відео 12.2021/

Фольклорний ансамбль “Богуславочка” /відео 12.2021/

Козацькі пісні Дніпропетровщини занесені ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Такий високий статус козацької пісні підтримує фольклорний ансамбль “БОГУСЛАВОЧКА” Павлоградського району Дніпропетровської області. В репертуарі «Богуславочки» в основному пісні протяжні, плавні, мелодичні. В цьому і є унікальність цього колективу. Раніш козацькі пісні співали в основному чоловіки, гуртовий чоловічий спів був надзвичайно поширеним явищем. В 20-му і 21 столітті козацькі пісні частіше виконують одні жінки. Колектив «Богуславочка» можна назвати змішаним, бо в них є два чоловіка і 10 жіночок. Ансамбль «Богуславочка» складается из людей різного віку та професій. Але всі вони люблять українську пісню, бо пісня для них це як молитва до бога, до своїх предків, до свого коріння. Фольклорний ансамбль «Богуславочка» успішно виступає на різних сценах і майданчиках, як в Україні, так і за кордоном. В 2007 році колективу присвоїли звання Народний. А в 2017 ансамблю урочисто вручили сертифікат, про внесення їх до елементів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, що потребують термінової охорони. Козацькі пісні збереглись протягом століть і, не зважаючи на те, що життя весь час змінюється і диктує нові ритми і сенси, до ансамбля приходить молодь, яка розуміє і цінить козацькі народні пісні. Пісня це душа народу, це джерело її сила та натхнення, що підтримує величний і незламний дух Української нації! І доки вона живе, доки і буде жити Україна!

За матеріалами сторінки “Козацькі пісні. Спадщина ЮНЕСКО” https://www.youtube.com/channel/UCMVYTel_USrn7oQYrLgfHaQ

Фольклорно-етнографічний гурт «Криниця» /відео 12.2021/

Фольклорно-етнографічний гурт «Криниця» /відео 12.2021/

Дніпропетровщина має славне козацьке минуле. Воно зберігається в наших серцях та піснях. Унікальність та краса козацьких пісень була визнана світовою громадськістю та в 2016 році пісні були внесені до Списку елементів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, які потребують термінової охорони. Одним з носіїв цих пісень є народний фольклорно-етнографічний гурт «Криниця» міста Підгородне. Гурт «Криниця» існує з 1989 року. По крихті збиралося фольклорне багатство краю, записували слова давніх степових пісень, запам’ятовували різні варіанти мелодій. Учасниці самого першого складу колективу пам’ятають як це було. За час існування колективу було декілька керівників: Вячеслав Фесюра, Олександр Терехов, Анатолій Напреєв – які внесли вагомий вклад в розвиток «Криниці». Наразі колективом керує Катерина Карапиш. З поміж перших нагород колективу є нагорода за майстерне виконання народних пісень, записаних Яворницьким, а також за систематичну роботу по збиранню і виконанню народного мелосу. При старому гурті «Криниця» народився маленький гурт «Криниченька». Так назвали дитячий колектив, що співає як самостійно, так і разом з материнським колективом. Ось так і продовжує своє життя народна пісня, бо її душа невмируща. Завдяки цьому могутньому пласту автентичних пісень «Криниця» стала яскравим самобутнім пісенним колективом. Вона має багате творче життя, нагороди, бере участь у Міжнародних фестивалях, зберігає наші традиції та знайомить з українськими піснями весь світ.

За матеріалами сторінки “Козацькі пісні. Спадщина ЮНЕСКО” https://www.youtube.com/channel/UCMVYTel_USrn7oQYrLgfHaQ

Народний фольклорний ансамбль “Першоцвіт /відео 12.2021/

Народний фольклорний ансамбль “Першоцвіт /відео 12.2021/

Дніпропетровщина – козацький край. Свого часу на її території розташовувалися п’ять Запорізьких Січей. Тому не дивно що в нашій культурі багато пісень козацької доби. Завдяки народному фольклорному ансамблю «Першоцвіт» села Кочережки Павлоградського району Дніпропетровської області ми можемо і зараз почути як звучали ці пісні. Село Кочережки утворилося 1750 році з семи козацьких зимівників які знаходились на цій території. Мабуть тому тут і народився такий унікальний колектив як «Першоцвіт», що трепетно і дбайливо збирає, відновлює, зберігає українську пісенну спадщину. Як правило, в козацьких піснях велика кількість куплетів, що робить їхнє виконання сюжетним та деталізованим за змістом. Ансамбль веде дуже активне творче життя. Він учасник та лауреат районних фестивалів, теле і радіопрограм. Географія його концертів найпоширеніша: від сіл Павлоградщини до міста Києва. Велику цінність цих пісень відзначили на світовому рівні. В 2017 році колективу був вручений Сертифікат про внесення козацьких пісень Дніпропетровщини до Списку елементів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, які потребують термінової охорони. А ансамбль «Першоцвіт» увійшов до складу носіїв елементів. Зберігали і зберігають ці пісні здебільшого жінки. Вони справжні берегині народної музичної культури рідного краю. Будемо співати, берегти та цінувати нашу неймовірну культуру!

За матеріалами сторінки “Козацькі пісні. Спадщина ЮНЕСКО” https://www.youtube.com/channel/UCMVYTel_USrn7oQYrLgfHaQ

Вітаємо громади носіїв “Козацькі пісні Дніпропетровщини” з успішним звітом ЮНЕСКО

Вітаємо громади носіїв “Козацькі пісні Дніпропетровщини” з успішним звітом ЮНЕСКО

Вітаємо громади носіїв “Козацькі пісні Дніпропетровщини” з успішним звітом ЮНЕСКО про стан охорони елемента.

Звіт прийнято і схвалено! Попереду нові можливості й нова цікава робота.

Вітаємо всіх, хто брав участь в охороні, поширенні знань та підготовці звітної інформації! Колективи “Богуславочка”, “Криниця”, “Першоцвіт” !

Досліджено 10 кращих учасників проєкту по НКС

Досліджено 10 кращих учасників проєкту по НКС

Завершився другий етап обласного культурологічного проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини», який став діалоговим майданчиком для представників громад області, державного і приватного сектора, інших установ, які об’єдналися з метою виявлення, збереження та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровської області.

Адже Дніпропетровщина багата не лише петриківським розписом та козацькими піснями Дніпропетровщини.
У ІІ турі журі досліджувало 10 кращих елементів, які взяли участь у проєкті.


«Обрати кращих — було завданням не з легких, адже громади якісно підготувалися: були  яскраві презентації, майстер-класи з приготування автентичних страв, співи, гуморески, читання віршів. Учасники по-справжньому розкрили увесь колорит елементу та показуючи його унікальність», — наголосив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
Попереду  урочисте нагородження переможців Проєкту з презентацією кращих елементів НКС Дніпропетровської області.

Більш детально за посиланням

Як пройшли експерт тури культурологічного проєкту по НКС:

Як пройшли експерт тури культурологічного проєкту по НКС:

Закінчилися експерт тури журі культурологічного проєкту по НКС. Останніми журі відвідало Петриківську, Царичанську та сьогодні – Томаківську громади.

Дяка громадам за чудові презентації елементів! Фото роботи журі та презентацій елементів у світлинах ГО «ЖІНКИ плюс».

НКС як стиль життя!

НКС як стиль життя!

Культурологічний проєкт «Нематеріальна культурна спадщина» продовжується. Членів журі пригощали на цей раз стародавньою українською стравою – «Шпундрою». Бугаївську шпундру можна скуштувати у Покровській громаді в селі Олександрівка. Готує її родина Бугаїв на відкритому повітрі по традиційному стародавньому рецепту, використовуючи чавунний казанок та кабицю.

Довідково. Шпундра – давня українська народна страва. Для приготування цієї страви зазвичай використовується смажена свинина, тушкована із буряками в буряковому квасі. Шпундру заправляли борошном або запареним тертим пшоном.

Оригінальність відшуканого нами рецепту полягає у використанні копченого сала, яке спочатку висмажується на вишкварки, а потім ними ж посипається готова страва з додаванням зелені і часнику. І обов’язково – страву готувати на відкритому вогнищі і добрій компанії. Зберігаємо та вивчаємо спадщину разом! https://womenplus.com.ua/news/nks-yak-stil-zhittya/

Виявляємо нові елементи НКС!

Виявляємо нові елементи НКС!

Розпочато експерт-тури до півфіналістів проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини».

Позаду відвідання майстрині з Миколаївської громади Синельниківського району (с. Миколаївка), яка створює етновбрання. Авторська колекція українського етнічного святкового жіночого вбрання XVIII-XIX століття Валентини Бєлік  “Степова Тонкопряха” заворожує та нікого не залишить байдужим. Це справжня краса. https://womenplus.com.ua/news/vivchaiemo-mistectvo-mikolaivskogo-etnovbrannya/

Проте, перед журі стоїть складне завдання –  визначити, який із обраних до півфіналу елементів є справжньою нематеріальною культурною спадщиною. Лише справжні елементи НКС можуть стати переможцями проєкту!

Далі членів професійного журі чекали “В’язочки, стішки, гуморески” від виконавиці з м. Перещепине та яскравий “Миколаївський розпис”, представлений майстринями Губиниської селищної ради із с. Миколаївка.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=813528532639500&id=182813105711049

Наступного тижня члени журі оцінюватимуть “Шпундру”!

Обрали учасників проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини»

Обрали учасників проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини»

Обрали кращих учасників проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини».

Найкраще представлені елементи із 7 громад:

  • – Авторська колекція українського етнічного святкового жіночого вбрання XVIII-XIX століття від Валентини Бєлік Степова Тонкопряха(Миколаївська тер. громада Синельниківського району);
  • – В’язочки, стішки, гуморески (Перещепинська громада);
  • – Шпундра (приготування традиційної страви родиною Бугай, Покровська громада);
  • – Випікання весільного дивню (Томаківська громада);
  • – Затірка (Межівська громада);
  • – Кожух (традиція) (Межівська громада);
  • – Коровай (Межівська громада);
  • – Царичанські товченики(Царичанська громада);
  • – Миколаївський розпис (с. Миколаївка).

На другому етапі відбудуться експерт-тури для додаткового вивчення елементів.

Триває прийом документів на проєкт: “Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини”

Триває прийом документів на проєкт: “Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини”

Триває прийом документів від учасників обласного культурологічного проєкту «Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини». Останній термін – 25 червня!Умови участі тут 👉https://www.facebook.com/womenplus.dnepr/posts/2964749973780200🧑‍💻Сьогодні відбулася zoom-конференція на тему: “Запитання-відповіді: культурологічний проєкт “Нематеріальна культурна спадщина Дніпропетровщини”.

Сподіваємось, це був корисний діалоговий майданчик для більш як 30 учасників. Долучайтеся до проєкту! Популяризуємо спадщину разом.

Термін подачі документів спливає 25 червня!

p.s. Проєкт реалізується виключно на території Дніпропетровської області та є практично орієнтованим діалоговим майданчиком для представників об’єднаних територіальних громад, державного і приватного сектора, інших установ, які об’єднуються заради виявлення, збереження та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровської області.