Що Ви знаєте про Список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО?

Що Ви знаєте про Список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО?

Перегляньте Списки нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та реєстр передових методів охорони на сайті Unesco

Сьогодні в Списку НКС ЮНЕСКО 584 елементи зі 131 країни!

Починаючи з 2008 року цей список поповнюється новими й новими елементами! За посиланням можна переглянути Список цілком і почитати про Петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини

Вибравши їх із загального списку на поточний рік, або назвою, або країні, де охороняється елемент.

У 2020 році в грудні Комітет ЮНЕСКО провів 15-у сесію і поповнив список ще 35-ю елементами:

  • – 3 потрапили до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони;
  • – 29 до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства;
  • – 3 до Реєстру належної охоронної практики.

Комітет ЮНЕСКО збирається щорічно для оцінки кандидатур, запропонованих державами-учасницями Конвенції 2003 року, і прийняття рішення про включення цих культурних звичаїв і проявів нематеріальної спадщини в списки Конвенції.

Перейшовши на зазначені в списку елементи з написом, можна переглянути номінації, фотографії та відео, а також рішення Комітету і докази згоди спільноти.

Передача майстерності виконання пісень

Передача майстерності виконання пісень

24 березня, у середній загальноосвітній школі №29 міста Дніпра, відбулася зустріч з Народним фольклорно-етнографічним гуртом «Криниця», колективом-супутником «Криниченька» та дитячим колективом “Криничата” з нагоди проведення святкування Року Лесі Українки в Україні до 150-річчя з її народження.

Наразі, школа проходить останній етап підтвердження статусу експериментального майданчика за програмою НУШ та знайомство з живим носієм українського фольклорного співу відбулося тут вперше. Катерина Іванівна Карапиш, як художній керівник гурту «Криниця» та колективів «Криниченька» та “Криничата” , не тільки продемонструвала широкий пісенний репертуар української козацької пісні учням та вчителям школи, але і провела майстер-клас народного співу.

Народний фольклорно-етнографічний гурт «Криниця», колектив-супутник «Криниченька» та дитячий колектив “Криничата” показали чудове володіння народним співом і були дуже тепло прийняті як дітьми, так і дорослими.

Оновився перелік елементів нематеріальної культурної спадщини

Оновився перелік елементів нематеріальної культурної спадщини

Чи знаєте Ви скільки елементів у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України?

Їх стало 26! ☝️Наприклад, з’явився елемент “Культура приготування українського борщу”, ареал сучасного побутування якого охоплює 24 регіони (Дніпропетровський у тому числі) та 2 міста.

З оновленим переліком можна ознайомитись за посиланням

Творчий звіт народного аматорського вокального тріо “ЛІЛЕЯ”

Творчий звіт народного аматорського вокального тріо “ЛІЛЕЯ”

Аматорське вокальне тріо “ЛІЛЕЯ” (Людмила Шляхова, Тетяна Михайлюченко, керівник Людмила Опанасенко) співає як сучасні пісні, так і активно популяризує козацькі пісні Дніпропетровщини.Дівчата навчалися манері співу у носіїв елементу, та вже передають свої знання більш молодшим поколінням – дітям.

За посиланням їх творчій звіт – https://www.facebook.com/media/set?vanity=1737172536549386&set=a.2811554725777823

Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі»

Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі»

Підведено підсумки семінару, що відбувся в онлайн режимі та об”єднав більше 55 учасників Дніпропетровщини та Черкащини.
Відео семінару підготовлено Halyna Pshenichkina та Лабораторією фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, які організували 06 квітня онлайн площадку для активного діалогу представників громад й обміну досвідом.

І Всеукраїнський онлайн-семінар «Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі»

І Всеукраїнський онлайн-семінар «Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі»

Вже на початку наступного тижня відбудетьсяІ Всеукраїнський онлайн-семінар «Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі».
Захід організовано Лабораторією фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.
До участі запрошуються викладачі навчальних закладів усіх рівнів акредитації, методисти центрів народної творчості, очільники та працівники будинків культури та аматорських колективів етнографічного спрямування, а також усі зацікавлені у виявленні, збереженні, фіксації та популяризації елементів нематеріальної культурної спадщини України.Далі за посиланням https://fb.me/e/1kSf5DhQ0

IV Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку»

IV Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку»

ВІРТУОЗИ ФОЛКУ – фестиваль, що об’єднує виконавців оригінальних напрямків сучасної музики на основі українського “етно”.

За інформацією організаторів, його ідея полягає у відтворенні традиційної народно-пісенної спадщини України в авторських версіях та імпровізаціях сучасними засобами музичної виразності, зберігаючи всю особливість та неповторність фольклорного матеріалу.

Засновники Київ-етно-мюзік-фест «ВІРТУОЗИ ФОЛКУ» – Київський академічний ансамбль української музики “Дніпро” за підтримки Департаменту культури КМДА. Авторка проєкту, директорка фестивалю – народна артистка України, співачка Олена Кулик. Виконавчий директор Любомир Матейко.

Заявки на участь у Фестивалі організатори приймають до 18 жовтня 2021 року (умови тут http://virtuozyfolku.com.ua/)

Історія досліджень та визнання

Історія досліджень та визнання

Чи знаєте Ви історію дослідження козацьких пісень Дніпропетровщини, підготовки номінаційного досьє, проведення фольклорних експедицій? А які ансамблі є носіями елементу і хто є їх молодими послідовувачами?

Про це можна дізнатися через відео, яке підготовлене фахівцями Лабораторія фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики за ініціативи ГО Жінки Плюс та підтримки управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради. 

Про етномузику

Про етномузику

Чи можна козацькі пісні віднести до етномузики? Можливо. Адже етномузика сповнена музичними кольорами історичного минулого. І це минуле треба вивчати та досліджувати.

Малюнок Білоконь Надії Аврамівни (1894 – 1981). Панно «На весілля». 1970-ті рр. З колекції Дніпропетровського художнього музею.”

Як повідомляють автори проєкту, 16-й випуск „Етномузики” присвячений ювілею професорки, докторки мистецтвознавства, завідувачки Кафедри музичної фольклористики ЛНМА імені М. В. Лисенка Ірини Довгалюк.
Крім цього, у цьому щорічнику вміщено наукові статті дослідників як з України, так і з США, Ізраїлю, Білорусі.

Розглянута велика кількість питань, які належать до різних галузей історії та теорії музичної фольклористики. Вона вміщує роботи з педагогіки, рецензії, огляди, рідкісні новознайдені архівні матеріали тощо за 2019 – 2020 роки.Далі за посиланням http://ethnomusic.com.ua/ethnomusic16