Збереження НКС під час військових дій

Збереження НКС під час військових дій

Збереження нематеріальної культурної спадщини під час військових дій. Чи є алгоритм дій, які проблемні питання необхідно вирішувати (короткострокова, середньострокова та довгострокова потреби), що відбувається з носіями нематеріальної культурної спадщини (НКС), як зберігаються елементи НКС в Україні?

Ці та інші питання обговорювали під час онлайн-координаційної зустрічі на підтримку охорони НКС України. Її організатором виступив Тім Кертіс, Секретар Конвенції про охорону НКС ЮНЕСКО.

Як вважають фахівці ЮНЕСКО, охорона НКС у конфліктних ситуаціях пов’язана насамперед із захистом життя та добробуту її носіїв. Тому з метою створення мережі підтримки для громад та носіїв, обміну наявними потребами та очікуваннями, пропозиціями в коротко- та середньостроковій перспективі була організована ця зустріч.

Серед близько 50 її учасників були представники зацікавлених сторін із України та з країн, які приймають українських біженців, зокрема Румунії, Словенії, Польщі, Молдови.

Від України участь брали:

Представники Міністерства культури та інформаційної політики України,

Олександр Буценко, директор Центру розвитку “Демократія через культуру”, фасилітатор глобальної мережі ЮНЕСКО,

Валентина Дем’ян, заступник директора вищезазначеного центру, начальник відділу науково-координаційної та інформаційної діяльності НАМУ,

Микола Шкрибляк, фахівець Буковинського центру культури та мистецтва, Майстер народної вишивки, писанкарства, заслужений діяч мистецтв України, журналіст, педагог, етнограф,

представники недержавних громадських організацій.

Від нашої області у зустрічі участь брали Лілія Гиренко, начальниця управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти обласної ради та Наталія Першина, начальниця управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Під час зустрічі з представниками недержавних громадських організацій від України озвучені такі пропозиції, які Тім Кертіс запропонував подати у письмовому вигляді:

  • зменшити бюрократію (перелік необхідних для заповнення і подачі документів, їх погоджень) при заповненні карток під час включення елементів НКС до національного листа (переліку);
  • звертати більше уваги на охорону елементів та їх дослідження;
  • збільшити кількість освітніх програм для отримання практичних знань;
  • започаткувати окремий список спадщини, яка може бути зруйнована під час війни. Щоб такий список діяв короткий час.

Зокрема, Лілія Гиренко зазначила, що Дніпропетровська обласна рада підтримує зв’язок з усіма громадами області і тісно співпрацює з фахівцями профільного управління обласної військової адміністрації.  У зв’язку з ситуацією у країні є необхідність переглянути положення, які стосуються заходів, направлених на збереження елементів НКС регіону, – козацьких пісень Дніпропетровщини та петриківського розпису, що визнані ЮНЕСКО, та інших об’єктів культурної і природної спадщини. У Дніпропетровській області з 2014 року працює Програма збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2025 роки. Надалі є необхідність внести до неї відповідні зміни.

Інформативно про зазначену Програму.

Програма збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2025 роки

Програму розроблено відповідно до вимог Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16 листопада 1972 року 17-ї сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Затверджена: рішенням  облради № 578-22/VIІ від 27.03.2020 „Про внесення змін до рішення обласної ради від 31 січня 2014 року № 524-25/VI „Про Програму збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2019 роки” (зі змінами) та продовження терміну дії Програми до 2025 року”

Термін дії Програми: 2014 – 2025 роки

Етапи виконання: Програма реалізується у два етапи: перший етап: 2014 – 2019 роки, другий етап: 2019 – 2025 роки

Мета Програми: виявлення, розвиток, охорона, популяризація та забезпечення життєздатності, цілісності та автентичності об’єктів культурної та природної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини (козацьких пісень Дніпропетровщини та петриківського розпису), розташованих на території Дніпропетровського регіону, забезпечення належного рівня їх збереження та використання в суспільному житті, удосконалення ведення обліку, створення більш сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної та природної спадщини, розвиток міжрегіонального, міжнародного співробітництва.

Обсяги фінансування: не фінансується, обсяги фінансування “рамкові”

Регіональні замовники або координатори: Дніпропетровська обласна рада та її структурні підрозділи

Співзамовник Програми: управління з питань гуманітарної, соціально-культурної сфери та освіти виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради

Жінки на просторах козацького Запорожжя

Жінки на просторах козацького Запорожжя

Трохи історії про жінок та козаків…

Хоча Запорозька Січ і була неприступною для жінок, проте українка, як мало яка жінка в Європі, була пов’язана з військом і військовими обов’язками. Особливості нестабільного життя в українських землях біля татарських кордонів зумовлювали необхідність озброєння, войовничу вдачу та своєрідність світосприйняття. За таких умов жінки переймалися тими ж інтересами, що й їхні чоловіки чи брати. У місцевості, повній небезпек, жінці часто доводилося ставати на захист родинного вогнища, оборону домашнього майна. Життя на прикордонні привчало жінок до витривалості, самостійності, сміливості, вміння постояти за себе і свою родину зі зброєю в руках.Щоб переконатись у цьому, досить вчитатися в рядки народних пісень і дум козацької доби. Образ матері, дружини, сестри, нареченої змальовано тут зі щирістю та реалістичним відображенням дійсності, яка не дає підстав сумніватися, що українським ідеалом краси й жіночості XVI – першої половини XVII ст. була жінка, гарна, «як зірниця», «гнучка, як тополя», з «рум’яним личеньком», з «очима, як терен», соціально активна, вільнолюбива особистість, водночас здатна визволяти бранців, воювати з ворогом, керувати військовим загоном чи управляти господарством.За дослідженням Олександра Середюка, наприклад, значну владу над козаками Правобережної України і вплив на них мала «мати полководця», дружина фастівського полковника Семена Палія – Феодосія. Вона не тільки вміла доброчинно прийняти послів, а й за відсутності чоловіка керувала господарськими справами Фастівського козацького полку.

Повна версія розповіді тут https://www.dnipro.libr.dp.ua/zhinki_kozachki_beregini…