СКІФСЬКО-КОЗАЦЬКЕ КОРІННЯ ПОДНІПРОВ’Я

СКІФСЬКО-КОЗАЦЬКЕ КОРІННЯ ПОДНІПРОВ’Я

Дніпропетровщина – козацький край. Сповнений історією, цікавими подіями, відомий пам’ятками культури і туризму.

Хто хоче більше узнати про край, що є родиною козацьких пісень – тим сюди https://womenplus.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Nevidoma-Dnipropetrovshhina-1.pdf

«Дніпропетровщина. Дивовижний край, який до цього часу залишається непрочитаною книгою України.

Це край мальовничої природи, щедрої землі, скіфсько-сарматської й козацької історії, розвинутої промисловості, яскравої унікальної культури.» – говорить у своїй промові Лілія Гиренко, кандидатка наук з державного управління, голова громадської організації «ЖІНКИ плюс», депутатка обласної ради, презентуючі цікавенний туристичний буклет «НЕВІДОМА ДНІПРОПЕТРОВЩИНА».

Буклет видано у 2021-му, проте нині він теж на часі. Ось один з фрагментів буклету:

СКІФСЬКО-КОЗАЦЬКЕ КОРІННЯ ПОДНІПРОВ’Я

Дніпропетровщина має багату історію, коріння якої сягає кам’яного віку. Історики вважають,
що у ІV ст. до н. е. степове Подніпров’я було центром скіфської держави – «Великої Скіфії».
За свідоцтвом давньогрецького історика Геродота, скіфи ховали своїх царів у Геррах, район,
який, на думку науковців, пов’язаний із дніпровськими порогами. Подніпров’я посідає одне з
перших місць в Україні за кількістю пам’яток археології. Кургани в районі Дніпровських порогів
– найдавніші у світі.

Поблизу м. Покров у кургані «Товста могила» (35) у 1971 році знайдено знамениту золоту
скіфську пектораль — нагрудну прикрасу скіфського царя IV століття до н.е. і неперевершений
шедевр елліно-скіфського мистецтва. Наразі на місці скіфського поховання – лише залишки
кургану, а більш детальну інформацію про цю та іншу знахідки скіфського походження можна
дізнатися у музеї міста Покров.

У скіфському кургані Чортомлик (36), що датується IV століттям до нашої ери, у 1863 році
експедицією імператорської Археологічної комісії було відкрито поховання скіфського царя й
цариці, їх рабів, воїнів, коней тощо. Найціннішою знахідкою є срібна ваза-амфора, на фризі якої
зображено скіфів, що приборкують диких коней.

І саме на цій землі у XV столітті розташувався центр унікального явища всесвітньої історії
– козацтва. Тут на території сучасного Нікопольського району розташовувалися п’ять з восьми
відомих запорізьких січей – Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька,
Підпільнянська. Саме тут гетьманом України був обраний Богдан Хмельницький. Тут, за
переказами, у 1676 році козаки писали відомий лист султану Османської імперії Мехмеду IV,
який підписав Іван Сірко. Ця подія увічнена на відомій картині Іллі Рєпіна. Детальніше про
історію цих земель можна дізнатися у Нікопольському краєзнавчому музеї (37).

У селі Капулівці Нікопольського району знаходиться могила Івана Сірка (38) –
легендарного кошового отамана Війська Запорізького. Щороку на початку серпня на могилі
проходять заходи з ушанування пам’яті Славного Кошового Отамана, які збирають тисячі
українців з усієї країни та із закордону. Звідси ж розпочалася Визвольна війна українського
народу проти Речі Посполитої. У підніжжі кургану лежить могильний камінь, витесаний
козаками.

За З0 км від Капулівки можна побачити єдиний в Україні, а, можливо, й у світі степовий
водоспад — Токівський (39). Кажуть у народі, що козацький отаман Петро Калнишевський
заховав тут 150 тисяч сріблом. Тому інколи ці водоспади називають не тільки Токівськими,
а ще й Калнишевськими. Тридцять метрів річка тече кам’яними порогами, утворюючи вісім
мініводоспадів»

Тож плануйте подорож Дніпропетровщиною – як мінімум online.

Пізнавайте, досліджуйте, дивуйтеся.

Формування національної ідентичності

Формування національної ідентичності

У цей особливий час вкрай необхідно приділяти особливу увагу питанням збереження елементів нематеріальної культурної спадщини України, допомоги носіям елементів, передачі елементів молодому поколінню та вихованню у дітей поваги до своєї історії і традицій. Тому Дніпропетровский національний історичний музей імені Д.І. Яворницького започаткував проведення низки заходів, направлених на вивчення, популяризацію українських елементів НКС.

Одним з таких заходів став круглий стіл «Українська їжа та традиції її споживання у контексті формування національної ідентичності» до якого долучились експертки ГО «ЖІНКИ плюс».

Серед спікерів/ок форуму – Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури, Катерина Грищенко – к.і.н., старша співробітниця Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького, Лілія Гиренко, начальниця гуманітарного управління Дніпропетровської обласної ради, голова ГО “ЖІНКИ плюс”, Анастасія Посунько, науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького, Валерія Лавренко – к.і.н., заступниця директора з наукової роботи Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького, Ганна Требух, зберігачка фондів, КЗ «Баштанський краєзнавчий музей» та ін.

Чому цей захід цікавий? Тому що стосується елементів НКС – традиційних страв. А ще під час приготування їжі українці зазвичай співали пісні.

Більше інформації про захід тут:

https://womenplus.com.ua/news/ukrainska-izha-ta-tradicii-ii-spozhivannya-u-konteksti-formuvannya-nacionalnoi-identichnosti/

https://www.facebook.com/yavornytskiymuseum

З програмою заходу можна ознайомитися за покликанням https://cutt.ly/2LtReou