Золотий гомін козацької пісні

Золотий гомін козацької пісні

«…Де кобзар? Хай душі полікує,
Струни до руки лиш прикладе.
Волю оспіва, що торжествує,
Славу, що довік не пропаде… »
Л. Савонін

Ріка українського мистецтва починається, як починаються всі ріки на світі, – з джерельця. Ой же, гарна водиця в тому джерельці, та й дзвенюча ж яка! Нап’єшся її – наче дивного дзвону, наче пісню у себе візьмеш. І звучатиме, і золотим гомоном передзвонюватиме в тобі та пісня довіку…  

Криворіжжя… Вже давно є загальновідомим, що наша земля – це край руди і металу. Але було б неправильно обмежуватися, щодо нашого краю  лише поняттям металургійного міста. 

Історія Криворіжжя закарбувала у пам’яті не тільки імена відомих рудопромисловців, але й  імена українців, які докладали чимало зусиль, щоб поліпшити освітньо-культурний рівень населення.

Багатоголосний спів потужною торжествуючою рікою вливався в душу з найдавніших часів, і  в ньому щось таке несказанно-прекрасне. Що може стати супроти вічно живого, незбагненно високого дива музики й людських голосів!?  

Актуальною проблемою на сьогодні  залишається не тільки вивчення фольклористики, але й відродження та збереження нашої культурної спадщини. У цьому ракурсі особливе значення мало включення Міжурядовим комітетом з охорони нематеріальної культурної спадщини, у листопаді 2016 року,  Козацьких пісень Дніпропетровщини до Списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Перемога України в котре підтверджує  нашу національну самобутність, підкреслюючи  унікальність козацької пісні Дніпропетровщини як гідної частини світової культури. 

Багаторічна робота по збереженню козацького пісенного епосу триває і зараз. Сьогодні можна говорити про певну  виконавську традицію нашого регіону. Вже багато років поспіль невід’ємною складовою освітньо-культурного життя Кривого Рогу є  популяризація козацької пісні. Про це свідчать запроваджені фестивалі козацької пісні, де беруть участь колективи нашого закладу, передусім спеціалізації «Хорове диригування» – вокальні ансамблі «Співаночки» (керівник Тетяна Мєсропова), «Первоцвіт» (керівник Олена Калина). Окремо слід відзначити чоловічий вокальний ансамбль «Anima» (керівник Даніїл Городков), адже на сьогодні ансамблеве чоловіче виконання козацьких пісень вважається реліктовим явищем. Тому підтримання традиції чоловічого багатоголосного співу, який розвивався саме у козацькому середовищі, є дуже важливою складовою у збереженні національного культурного ґрунту.

Освоєння козацької пісенної спадщини ведеться колективами спеціалізації «Народні інструменти». Це робота ансамблю бандуристів «Барви» (керівник Людмила Іванова), оркестру народних інструментів ім. Дмитра Ільїна (диригент Дар’я Рисіна).

Програма творчих колективів Криворізького обласного музичного коледжу, котрі представляють наш регіон на різноманітних концертах, фестивалях та  конкурсах, завжди говорить глибоко національною мовою українського мистецтва, тим самим підтримуючи серцебиття рідної пісні.

За матеріалами Криворізького обласного музичного коледжу

ІІ Міжнародний етномузикознавчий симпозіум

ІІ Міжнародний етномузикознавчий симпозіум

6-8 лютого 2020 року у стінах Дніпропетровської академії музики імені М. Глінки вже вдруге відбудеться масштабна наукова подія – Міжнародний етномузикознавчий симпозіум «Актуальні питання східноєвропейської етномузикології».

Симпозіум обʼєднає провідних фахівців-фольклористів з Австрії, Словаччини, Сербії, Литви та їх українських колег. Провідною тематикою наукового зібрання стане феномен фольклору як засобу комунікації у просторі та часі. Саме в цьому ракурсі вчені різних країн продемонструють свої багаторічні напрацювання у різних напрямках дослідження народної музики – історії та теорії її запису, сучасним методам аналізу елементів традиційно-музичної культури та відтворення музичного фольклору.

В рамках наукового форуму відбудуться лекції, присвячені найважливішим проблемам вивчення традиційної музики у сучасному світі, майстер-класи з відтворення та збереження народної музики, круглий стіл та дискусії з різних питань сучасної фольклористичної науки.

Родзинкою програми стане концерт-презентація етномузикознавчих видань Лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики, в якому візьмуть участь сільські етнографічні колективи нашого краю – живі носії народної пісенної культури. Щиро запрошуємо поціновувачів народної музики вільно долучитися до цієї непересічної події у науковому та мистецькому житті України! Слідкуйте за нашими новинами! (за інформацією Лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики)