Родзинка Дніпропетровщини: фестиваль-ярмарок «ПЕТРИКІВСЬКИЙ ДИВОЦВІТ

Родзинка Дніпропетровщини: фестиваль-ярмарок «ПЕТРИКІВСЬКИЙ ДИВОЦВІТ

Наша Петриківщина 15 вересня знову зібрала друзів та гостей на 11-му обласному фестивалі-ярмарку «Петриківський Дивоцвіт».

Фестиваль проходив під патронатом голови Дніпропетровської обласної ради за підтримки Петриківської районної ради, Петриківської райдержадміністрації, Петриківської ОТГ. Його головні організатори – КП „Центр народної творчості “Дивокрай” ДОР” та КП “Єдина обласна театрально-концертна дирекція” ДОР”.

 

Вже традиційно фестиваль збирає дружні та великі родини з районів, міст, територіальних громад нашої області, і кожного року він має свою родзинку.

У цьому році студентство професійно-технічного училища №79 презентувало на головній сцені свята найменшу та найбільшу макітри, розписані Петриківським розписом – одним із двох елементів нематеріальної культурної спадщини. Не обійшлося й без іншого елементу НКС – козацьких пісень Дніпропетровщини, які лунали і зі сцени, й в презентаційних оселях наших місцевих громад.

Гостей було чимало, адже приїхали підтримати Петриківський дивоцвіт і Запорізька, і Полтавська, і Харківська області, навіть Хмельниччани. Традиції єднають!

Козацтво на Дніпропетровщині

Козацтво на Дніпропетровщині

Яскравою сторінкою в історії нашого краю є запорізьке козацтво, виникнення якого відносять до XV ст. Це унікальне явище всесвітньої історії, яке, по суті, визначало напрямки економічного, політичного і культурного розвитку України упродовж наступних 300 років.

У козацькі часи територія області була складовою частиною земель Запорозької Січі. Управлінський центр розташовувався у Великому Лузі на території сучасного Нікопольського району. Дніпропетровська область з повним правом вважає свою землю колискою українського козацтва, адже п ять із восьми відомих Запорозьких Січей розташовувалися саме на цій території:
Томаківська (1563 – 1593 роки) – на острові Томаківка поблизу нинішнього міста Марганця;
Базавлуцька (1593 – 1638 роки) – на острові Базавлук у місці впадіння у Дніпро трьох річок: Чортомлику, Підпільної і Скарбної, поблизу нинішнього села Капулівки;
Микитинська (1639 – 1652 роки) – біля переправи в районі Микитинського рогу, поруч із сучасним Нікополем;
Чортомлицька (1652 – 1709 роки) – при впадінні правої притоки Дніпра в річку Чортомлик;
Нова (Підпільнянська) (1734 – 1775 роки) – на великому півострові, утвореному річкою Підпільною при впадінні її в Дніпро, поблизу нинішнього села Покровського.

Ансамбль „Богуславочка”

Ансамбль „Богуславочка”

Народний фольклорний ансамбль „Богуславочка” Богуславського сільського будинку культури Павлоградського району

Ансамбль „Богуславочка” створений у 1984 році, до складу якого входили жінки без музичної освіти, але з унікальним багатоголоссям. Адже характерною особливістю колективу є саме техніка співу на чотири-п’ять голосів. У 90-х роках вони працювали в агітбригаді, що їздила з виступами по сусідніх селах. У листопаді 2014 року колектив гурту становив 8 жінок. Основу складали 5 жінок віком                   78 – 83 років, які співали разом ще з часів своєї молодості. Протягом усіх років існування ансамблю його учасниці дотримуються правила – не йти на компроміс з тенденціями сучасної культури, щоб зберегти фольклор у первісному вигляді. У репертуарі „Богуславочки” козацькі протяжні, історичні, побутові, обрядові пісні, частівки, пісні колгоспної тематики та повоєнних років, пісні українських і російських композиторів ХХ століття, твори місцевих авторів села Богуслава.  З 1985 року – учасник районних, обласних, міжнародних фестивалів, концертів, конкурсів;у 1998, 2006 роках – дипломант обласних конкурсів-оглядів (м. Дніпро);з 2002 року – бере участь у фольклорних експедиціях київських дослідників фольклору; у 2005 році – учасник і дипломант Міжнародного фестивалю „Країна мрій” (м. Київ).

Що таке козацька пісня?

Що таке козацька пісня?

Козацькими піснями (або протяжними піснями) називаються пісні, які виникли в епоху активної діяльності українських козаків (XVII-XVIII ст.) у їх середовищі або в заснованих ними поселеннях, і пов язані своїми сюжетами з козаками.
Козаками називалися військові люди, які добровільно захищали Україну від нападів ворогів. На території нинішньої Дніпропетровської області козаками були засновані сотні поселень, де вони жили з сім’ями в мирний час. Тут же знаходився центр козачого співтовариства – “Запорізька Січ” (з 1581 по 1775 рік).
Ключовим для ідентифікації (носіями елементу) пісень як козацьких, є наявність в них слова “козак”. Через те, що кожен куплет таких пісень має велику тривалість у часі, яка виникає із-за повільного темпу і наявності розспівів між складами тексту, виконавці також називають їх “протяжні пісні”. У козацьких піснях не оспівується насильство або ненависть до ворогів – навпаки, пісні, пов’язані з війною, говорять про її трагізм, про горе близьких, що втратили рідну людину; велика частина козацьких пісень присвячена любовним стосункам козака і дівчини. Це робить козацькі пісні універсальними для виконання як чоловіками, так і жінками, стираючи гендерну нерівність.