Запрацював музей нематеріальної культурної спадщини України

Міністерство культури України офіційно представило віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини.

Його презентація відбулася на Всеукраїнській конференції “Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи” у Києві.

Над створенням музею працювала команда фахівців з усієї країни, а кураторами були Український центр культурних досліджень та Український культурний фонд.

До експозиції віртуального музею увійшли національні історичні здобутки української культури, в тому числі елементи, що вже потрапили до переліку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, – петриківський розпис і козацькі пісні Дніпропетровщини.

Також у межах презентації віртуального музею відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу “Жива традиція”, який проводив Український центр культурних досліджень в рамках проекту “Створення віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України”.

Із 43 заявок експертна рада конкурсу обрала 10 програм з різних областей. Серед них – технологія виготовлення бортницького пристрою “лезиво” (1-а премія), традиційне харківське коцарство (2-а премія), боромлянське лозоплетіння (3-я премія) та інші. Детальніше з усіма фіналістами можна познайомитися на сайті віртуального музею нематеріальної культурної спадщини України.

Учасниками конференції “Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи” стали фахівці з питань збереження та охорони нематеріальної культурної спадщини, керівники обласних управлінь культури, центрів народної творчості, носії живих традицій нематеріальної культурної спадщини, дослідники фольклору та інші. На заході Міністерство культури відзвітувало про результати виконання Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини у 2018 році та озвучило вектор роботи у цій галузі на наступний рік.

За матеріалами Укрінформ

 

Про пріоритетність заходів зі збереження нематеріальної спадщини

Про пріоритетність заходів зі збереження нематеріальної спадщини

З 2012 року в Україні запроваджено Національний перелік об’єктів нематеріальної культурної спадщини, який встановлює пріоритетність прийняття заходів щодо збереження нематеріальної спадщини. Включення об’єктів до цього переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України.

На сьогодні до Національного переліку включено такі елементи:

  •  „Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ – ХХІ ст.ст.” (Дніпропетровська область, внесено у 2012 році).
  •  „Опішнянська кераміка” (Полтавська область, внесено у 2012 році).
  •  „Традиція косівської мальованої кераміки” (Івано-Франківська область, внесено у 2012 році).
  •  „Кролевецьке переборне ткацтво” (Сумська область, внесено у 2012 році).
  •  „Козацькі пісні Дніпропетровщини” (Дніпропетровська область, внесено у 2014 році).
  •  „Технологія виконання вишивки „білим по білому” селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області” (Полтавська область, внесено у 2017 році).
  •  „Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області” (Київська область, внесено у 2017 році).

Після включення 5 грудня 2013 року елементу „Петриківський декоративний розпис як феномен українського орнаментального народного мистецтва” до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, Дніпропетровська обласна рада  прийняла Програму збереження та розвитку об’єктів культурної та природної спадщини, якою передбачено заходи зі виявлення, збереження, охорони, популяризації, передачі наступним поколінням  двох наших елементів нематеріальної культурної спадщини. 

З нею можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Дніпропетровської обласної ради за посиланнями: Програмa збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2019 роки
від 31.01.2014 № 524-25/VI
від 05.12.2014 №594-28/VI

У рамках Програми збереження та розвитку об’єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014 – 2019 роки, зокрема передбачено такі основні заходи:

  •  виявлення об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області
  •  збереження об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області
  •  популяризація об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області
  •  передача майбутнім поколінням об’єктів культурної та природної спадщини Дніпропетровської області
  •  збереження, популяризація, передача майбутнім поколінням петриківського розпису, як об’єкта нематеріальної культурної спадщини людства
  •  охорона козацьких пісень Дніпропетровщини
  •  заходи з передачі козацьких пісень Дніпропетровщини прийдешнім поколінням
  •  популяризація козацьких пісень Дніпропетровщини

Кроки на шляху популяризації козацьких пісень Дніпропетровщини серед молодого покоління

Популяризуємо козацькі пісні Дніпропетровщини серед молодого покоління.

У рамках святкування 5-річчя нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини організували відвідування фотовиставки учнями та студентами обласних комунальних закладів творчого спрямування.

Для молодих людей з театрально-художнього коледжу, коледжу культури і мистецтв, педагогічного коледжу, коледжу технології та дизайну  продемонстрували фотоісторію розвитку в області козацької пісенної традиції та петриківського розпису. Фахівці  академії музики імені Глінки, художнього музею, Центру народної творчості «Дивокрай» розповіли юним відвідувачам виставки про великі культурні здобутки Дніпропетровщини, високо оцінені  комісією ЮНЕСКО з нематеріальної культурної спадщини.

Юні відвідувачі ознайомилися з фото та відеопрезентаціями,  присвяченим елементам нематеріальної культурної спадщини регіону, й козацьким пісням зокрема. Дізналися про фольклорні експедиції та подивилися відеозаписи процесу виконання пісень носіями і процесу навчання виконанню пісень молодими послідовувачами.

За висловлюваннями учнів, ця екскурсія є дуже корисною для них, як для майбутніх митців у різних сферах культури.

Інформаційно. 30 листопада 2016 року елемент «Козацькі пісні Дніпропетровщини» включено до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Це був другий елемент НКС від України, визнаний ЮНЕСКО.

Відкриття фотовиставки, присвяченої елементам нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини

Рівно 5 років тому, 5 грудня 2013 року, Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО включив Петриківський розпис до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Нині в цьому списку 390 елементів з 99 країн світу, і лише один з них – наш петриківський розпис – представляє нашу державу.
А за три роки, 30 листопада 2016 року наш регіон отримав ще одну значну перемогу – до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони, в якому лише 50 елементів, комітет ЮНЕСКО включив «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Це був другий елемент НКС від України, визнаний ЮНЕСКО, і знову від Дніпропетровщини.

До дня першої культурної перемоги регіону в ЮНЕСКО обласною радою організовано фотовиставку «5 років нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини», яка відбулася у Музеї українського живопису.

Фотознімки, представлені в експозиції, демонструють стислу історію розвитку народного мистецтва в нашому регіоні. Зокрема, на фото представлено: колективи – носії елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини», молоді колективи та виконавці, що навчаються манері виконання пісень від носіїв елементу, процес проведення фольклорних експедицій, етнофестивалів, майстер-класів тощо.

Ще однією із знакових подій на виставці була презентація кавер-версії козацької пісні у сучасній обробці. Дуже яскраво й емоційно кавер представив його автор і виконавець – гурт «Вертеп».

Основою для створення каверу був аудіо-запис пісні “Їхав козак в гору за байрак” у виконанні народного фольклорного колективу «Знахідка», який діє на базі комунального закладу культури «Будинок культури «Родина» м. Жовті Води. Це козацька, похідна пісня, де елементи старовинної пісні поєднуються з її осучасненням  як на рівні темпо-ритму так і на вербальному.

 

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини

Фільм-презентація “Козацькі пісні Дніпропетровщини” створений на основі фольклорних матеріалів записаних під час експедицій співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки Упорядники – Анастасія Любимова, Ольга Гусіна.

Експедиційні записи – Галина Пшенічкіна, Анастасія Любимова, Лев Рожанський, Рімантас Слюжинскас, Павло Єкімов. Вересень 2018 року.

Про бандуру та козацькі пісні

Про бандуру та козацькі пісні

У жодному з жанрів українського фольклору немає такої колоритної орнаментації слова, музики, як у козацьких думах. Канонічність середньовічної поезії та музики поєдналися в них із бароковим оздобництвом, орнаментикою.

Тематика, функція та стиль козацьких пісень становлять гармонійну цілісність, що виокремлює ці твори в неповторний жанр, самостійний підрозділ української пісенної творчості. Вони об’єднують значну кількість фольклорних творів соціально-побутової тематики про життя й походи, нелегку долю та побут українського козацтва в умовах національно-визвольної боротьби в Україні.

Козацькі пісні відзначаються багатством ідейного змісту, емоційною наповненістю, високою художністю. Для їх поетичного стилю характерне органічне поєднання реалістичної конкретності з символічно-метафоричною образністю. Основний герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни, готовий віддати за неї життя.

Ці пісні виконуються здебільшого без супроводу, і єдиним інструментом, який грав під час їх виконання, була бандура.

Інформація про цей народний інструмент – у малюнках Євгена Макоцьоби.

У Дніпрі відбувся семінар: “Нематеріальна музична спадщина Дніпропетровщини у призмі поколінь”

У Дніпрі відбувся семінар: “Нематеріальна музична спадщина Дніпропетровщини у призмі поколінь”

22 листопада у Дніпрі відбувся Третій науково-методичний семінар-практикум “Нематеріальна музична спадщина Дніпропетровщини у призмі поколінь” вчителів музичного мистецтва м. Дніпра та викладачів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. Особливу вдячність висловлюємо гостям та учасникам семінару – Скрипченко О.П., методисту МЦ, вчителю-методисту КЗО «ССЗШ № 22» ДМР, Ваган В.А., вчителю КЗО «НВО № 28» ДМР, Стробикіній О.М.,вчителю КЗО «СЗОШ № 15» ДМР, за професійно та якісно підготовлені матеріали доповідей, Матохіній В.М., старшому вчителю КЗО «НВО № 28» ДМР – керівнику дитячого хорового колективу “Домісолька”, Бєчваї О.В., вчителю КЗО «СЗОШ № 26» ДМР – керівнику вокально-хореографічного ансамблю “Мрія” та керівнику фольклорного ансамблю “Калита” – Хмилюку Т. В., викладачу кафедри “Хорове диригування” ДАМ ім. М. Глінки, організайційному комітету заходу – Климчик І. В. зав. відділу навчальної практики ДАМ ім. М. Глінки, Любимовій А. Я., викладачу кафедри “Історія та теорія музики” ДАМ ім. М. Глінки, Гусіній О. Н., зав. лабораторії фольклору та етнографії ДАМ ім. М. Глінки та інженеру-оператору лабораторії фольклору та етнографії ДАМ ім. М. Глінки – Єкімову П. М. Сподіваємо на подальшу творчу співпрацю!

(с) Ольга Гусина 

Експедиція до ансамблю “Першоцвіт”.

Експедиція до ансамблю “Першоцвіт”.

19 листопада Лабораторія фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики провела фольклорну експедицію до ансамблю “Першоцвіт”. 

За матеріалами Лабораторія фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики 

Майстер-клас від ансамблю “Першоцвіт”

Майстер-клас від ансамблю “Першоцвіт”

Творча зустріч народного аматорського фольклорного ансамблю “Першоцвіт” (керівник Кравченко В. І.) та студентів-теоретиків Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (керівник Хмилюк Т. В.). 

Фільм створений співробітниками лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки – Гусіною О.Н., Любимовою А.Я., Єкімовим П.М. Червень 2018 року”

Збереження елементів нематеріальної культурної спадщини –  місія місцевих громад

Збереження елементів нематеріальної культурної спадщини – місія місцевих громад

На Павлоградщині пройшов круглий стіл «Практика збереження та перспективи розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини».

В ході засідання його учасники обговорили хід реалізації державної політики у сфері збереження нематеріальної культурної спадщини та питання збереження й актуалізації її об’єктів у Дніпропетровській області, поділилися досвідом проведення відповідних заходів.

Практична частина круглого столу включала в себе виступи ансамблів – носіїв і виконавців козацьких пісень Дніпропетровщини та майстер-клас із передачі наших пісень від покоління до покоління.

А наприкінці свята гостей заходу чекала презентація СВІТЛИЦІ УРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ, що відкрилася у с. Кочережки Вербківської сільради Павлоградського району. Все більше громад регіону долучаються до шляхетної місії збереження та розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровщини. А це означає, що культурна історія нашого краю отримує нового дихання. Козацька пісня лунає та надихає!

Використовувались фото із хроніки Асоціації органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області, Татяни Михайлюченко